Яйце в світогляді давніх народів символізувало Всесвіт, його вважали творцем всієї природи. Ідея зв'язку життя з яйцем властива для всіх народів, тому існує гіпотеза, що вона мала єдине джерело і була частиною вірувань, які складали релігію первісного людства.

Навколо яйця було створено безліч міфів і легенд в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї, Індії.

Стародавні перси вірили, що спочатку не було нічого, крім божества. Нарешті народилося яйце. Ніч покрила його своїми чорними крилами, а Любов, старший син Творця, опікувався ним. Коли яйце дозріло, воно породило Всесвіт. Перси оспівували яйце у своїх священних піснях. У своїх храмах вони тримали вилиті з металу або витесані з каменю яйця як символ усього, що народжується.

Єгиптяни уявляли собі Всесвіт в образі яйця. З яйцем вони пов'язували і своє уявлення про благодійне божество Кнефу. Храм цього бога був на острові Еліфантіні, де стояла його статуя. На голові її сидів яструб — символ діяльності, а в роті цей бог тримав яйце — знак плодючості і всіх щедрот. З цього яйця народився "фтас" — вогонь. Інший міф розповідає про одного з єгипетських богів на ім'я Пта або Патах, що близьке до звучання українського Птах. На одному із збережених барельєфів Пта тримає в одній руці яйце, а із підпису під ним дізнаємося, що дане яйце зображує сонце. Другий напис говорить, що Пта котить своє яйце по небу.

Ще одним надзвичайно цікавим міфом, пов'язаним з яйцем, є міф про Фенікса. Цей птах, подібний до орла з червоним гребінцем та золотим пір'ям на шиї, з білим хвостом та світло-червоним пір'ям прилітав до Єгипту, міста Геліополісу, з Індії в час весняного рівнодення. Перед тим, як спалити себе в сонячних променях, що відбивалися від щита та даху сонячного храму, він співав передсмертний гімн. На місці згарища з'являлося яйце, з якого вилуплювався юний, повний життя та сили Фенікс і відлітав, щоб знову повернутись через сотню літ. Ця легенда чудово передає ідею сили життя, яка щорічно після умовної смерті оживляє та відроджує природу в променях весняного сонця.

Древні римляни так шанували яйце і цінували його корисні властивості, що кожен прийом їжі починали із споживання яйця. Саме звідси походить відомий вислів "Ab ovo" (дослівно з lat. "від яйця"), який зараз вживається у переносному значенні — "починати щось спочатку", "з давніх давен".

У слов'ян яйце стало символом життя, відродження, оновленої сили сонця, оспіваного у піснях, колядках, казках, збереженого у ритуальних весняних танцях та у мові орнаменту. Існує легенда, у якій йдеться про те, що спочатку земля була пустелею, тільки каміння було розсипане по ній. І одного разу Бог змилостивився, відіславши свого півня, щоб той оживив землю. Півень поселився у печері і зніс незвичайне яйце. Яйце розкрилося і з нього потекло сім рік. Ріки оросили всю землю і вона швидко зазеленіла, зацвіла квітами, заплодоносила. Без піклування і праці людини на полях колосились хліба, дерева вгинались від плодів... Наступив золотий вік...